Я так люблю оці години тиші…

336

Я так люблю оці години тиші,
Коли вже сонечко за обрій поспіша,
Коли вже помисли у серці найчистіші
І повниться любов’ю, тишею душа.
В цей час я можу мріяти й радіти,
Писать листи і згадувать минуле,
Все передумати і зрозуміти,
І пожаліти тих, які нас відштовхнули.
Мабуть, нас доля роз’єднала
І не дала нам шанс, щоб пострічатись.
Мабуть, вона нас упізнала
І не дозволила породичатись.
Навіщо все нам починати іспочатку?
Навіщо душу нам ятрити і тужити?
Коли на долю нам поставлено печатку,
Нам треба жити і життю радіти!

Автор Надія Юшко (Семенчук) https://ok.ru/profile/338340389527

ПОДІЛИТИСЬ

НАПИСАТИ КОМЕНТАР (реєструватися не потрібно)