Сквирський район – це аграрний район з розвиненою промисловістю

189

Гасло “чим гірше народові – тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв’ю з головою Сквирської районної ради Василем Гришею.

KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?

Василь Гриша: За 2016 рік до зведеного  районного бюджету надійшло 223,2 млн гривень, що становить 136,8% до минулого року. Перевиконання склало 52 млн. гривень. До місцевого бюджету надійшло 118 млн гривень, перевиконання – 34 млн гривень.

За січень-травень 2017 року до зведеного бюджету надійшло 108 млн гривень, що становить 200,9% до рівня минулого року, перевиконання – 43,1 млн гривень. До місцевого бюджету надійшло 49,7 млн гривень, перевиконання – 13,7 млн гривень.

Збільшення надходжень відбулось за рахунок збільшення податків на доходи фізичних осіб, що зумовлено зростанням виробництва та збільшенням робочих місць.

Так, ТДВ “Шамраївський цукровий завод” в минулому році виробило 34 тис. тонн цукру проти 15 тис. тонн цукру в 2015 році.

Значно наростили виробництво промислової продукції ТОВ Фірма “Грона”, ТОВ “Сквирський КХП”, ТОВ “Грона Партнер”, сільськогосподарські підприємства, ТОВ АФ “Колос”, ПП АФ “Розволожжя”, СГПП ім. Гагаріна. Також суттєві надходження маємо за рахунок сплати єдиного податку, плати за землю.

В лютому цього року на сесії районної ради ми відмітили 10 кращих платників податків, вручивши їм ікони Семистрільної Богородиці та Миколи Чудотворця, оздоблені бурштином.

KV: Чи “переманюєте” в район компанії з Києва, як це роблять інші?

Василь Гриша: Навпаки, в 2016 році район залишили 40 підприємств, які мали юридичну адресу в Сквирському районі. Ми більше приділяємо увагу підприємствам, які працюють на Сквирщині. Усі вони справно сплачують податки.

KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?

Василь Гриша: В нас була спроба створити Шамраївську об’єднану громаду. Але до неї вирішили долучитися лише Рудянська та Тарасівська громади. Через це питання було закрито.

В 2016 році у сіл з’явилися певні суми грошей, які вони змогли використати на зовнішнє освітлення, ремонт ФАПів, будинків культури. Тому побоюються, що цих коштів вони більше не одержать.

Ось нам кажуть – об’єднуйтесь. Але громади вже мають гіркий досвід об’єднання колгоспів, через яке бригадні села занепадали. Я неодноразово казав реформаторам – розпишіть правила об’єднання, як в проекті ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, в якому брали участь 13 громад нашого району (2008-2013 року). Там чітко визначені мета, принципи, завдання, фінансування, відповідальність сторін, етапи реалізації.

Ми просили показати позитиви реформи децентралізації на прикладі Калитянської ОТГ. Але ж цим ніхто займатись не хоче.

Незважаючи на те, що у місцевих жителів та сільських голів немає бажання об’єднуватись, я не виключаю, що у цьому році Сквирська ОТГ піде на вибори, бо такі наміри в наших органах центральної влади є.

KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?

Василь Гриша: В 2017 році маємо завершити газифікацію сіл Оріховець, Каленна, Мовчанівка. Будівництво їх було розпочато у 2012 році за кошти НАК “Нафтогаз України”. Але вибори до Верховної Ради завершились і підвідні газогони залишились незавершеними. А люди в цих селах вже проклали вуличні газогони, почали газифікацію власних будинків. Для цього з районного і сільських бюджетів цих сіл ми виділили 1,02 млн гривень.

Також плануємо завершити недобудований газогін до с. Рогізна, який розпочато в 2008 році. Там люди також провели вуличні газогони, підвели мережі до власних будинків. Зараз поновлюємо проектно-кошторисну документацію.

12 об’єктів інфраструктури ми подали до області – вони виділять нам 23,3 млн гривень. З районного, міського та сільських бюджетів на співфінансування буде виділено 4,7 млн гривень. Це – реконструкція даху Сквирського НВК “Залальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4-дитячий садок”, капітальний ремонт Сквирського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №6 “Ромашка”, капітальний ремонт будинків культури в с. Селезенівка і Пустоварівка, капітальний ремонт доріг по вул. І.Франка в с. Руда, по вул. Залізнична в м. Сквира, по вул. Шевченка в с. Чубинці, по вул. Лісова в с. Малі Єрчики, реконструкція існуючих водопровідних мереж в с. Миньківці, реконструкція існуючого водогону в с. Руда, будівництво чотирьох свердловин в с. Шамраївка, реконструкція вуличного освітлення в с. Терешки.

В 2017 році завершуємо підключення до електромережі системи водопостачання масиву “Ярки” в м. Сквира, капітальний ремонт якого зроблено за рахунок співфінансування державного та міського бюджетів.

За рахунок районного бюджету завершуємо ремонт І поверху адмінприміщення Сквирської центральної районної лікарні, яке до цього часу не використовувалось. Також планується ремонт в НВО “Сквирський ліцей” та Сквирській ЗОШ І-ІІІ ст. №3 та ремонт приміщення Сквирського районного Будинку культури. Приміщення Сквирської ЗОШ І-ІІІ ст. №5 буде облаштовано під дитячий садок. В приміщенні районної ради вже замінені вікна.

KV: Чи працює в районі “Прозорро”?

Василь Гриша: В системі електронних закупівель “Прозоро” зареєстровано 92 розпорядників та отримувачів бюджетних коштів Сквирського району. Станом на 1 червня 2017 року в системі оголошено 301 закупівлю на загальну суму 49,5 млн гривень, завершено 271 закупівлю, 7 закупівель відмінено (не відбулися), в активній стадії перебуває 23 закупівлі. Результатом використання системи за звітний період є економія бюджетних коштів, що складає 866 тис. гривень.

Система працює справно, проблем із її використанням не виникало.

KV: Розкажіть про розвиток району і проблеми, які виникають на цьому шляху?

Василь Гриша: Сквирський район – це аграрний район з розвиненою промисловістю. У нас є 18 підприємств, які виробили в 2016 році продукції на суму 1,3 млрд гривень, що становить 123,1% до рівня 2015 року.

Тривалий час через неврегульованість на державному рівні не працює ДП “Тхорівський спиртзавод”, який був бюджетоутворюючим для с. Тхорівка. Не працюють також два цегельні заводи в Сквирі через невирішені питання з отримання дозволів на видобуток суглинків. Починає діяльність Сквирська філія ДП “Укрветсанзавод”, яка не працювала тривалий час через припинення газопостачання.

Також є проблема із відсутністю іноземних інвестицій. Все це суттєво додало б в розвитку району. Є в нас і земельні ділянки, де можна б розмістити промислові підприємства.

У 2008 році, до нас хотів зайти іспанський інвестор – компанія “УРСА”, яка займається теплоізоляційними матеріалами. Інвестиція – 120 млн долларів. Крім того за свої кошти інвестор мав замінити весь міський водогін. Я майже рік з ними співпрацював, але обласна рада, в особі комісій з питань земельних відносин не давала дозвіл на земельну ділянку тривалий час. Тому інвестор пішов.

KV: Які земельні скандали у Сквирському районі? Назвіть “гарячі точки”?

Василь Гриша: Земельні скандали на Сквирщині, як і загалом по Україні, з’явились після внесення змін до Земельного Кодексу України, яким право розпоряджатись землею надали Держгеокадастру. З того часу землі запасу та резерву часто віддають комусь невідомому, а не жителям району.

Так було в 2013 році, коли землю біля 800 га віддали громадянам, про яких нам було нічого не відомо. Я ініціював звернення від сільських голів, а потім від районної ради до Генеральної прокуратури України про розслідування цієї схеми.

Врешті прокуратура звернулась з позовом до суду, справа слухалась тривалий час. Під тиском громадськості ГУ Держгеокадастру скасувало свої накази про укладання договорів з громадянами Опалко та Конюшенко.

Крім того, нещодавно в с. Малі Лисовці воїнам АТО надали громадське пасовище. В цій ситуації нам також вдалось досягти взаєморозуміння.

Наша районна рада вже кілька разів зверталась до Верховної Ради України з проханням повернути право розпоряджатись землями за межами населених пунктів сільським та міським радам. 13 червня цього року нам прийшла відповідь від Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Верховної Ради України про те, що 31 березня 2016 року народними депутатами Кулінічем О.І., Лунченком В.В., Федоруком М.Т. поданий відповідний законопроект.

KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?

Василь Гриша: Коли у лютому місцеві дізнались про цю реформу, відразу на мене посипались питання – чому я вирішив закрити ЦРЛ? Та як пояснити людям, що навіть нам, головам районних рад, ніхто не відповів на питання про долю районних лікарень і я особисто нічого закривати не буду?

Тут, як і в питанні децентралізації, ніхто не створив чітких правил, а людей лякає невідоме.

KV: Наскільки в районі подорожчав проїзд і що планує робити районна рада в цьому питанні?

Василь Гриша: “Маршрутних” бунтів на Сквирщині не було. Найдорожча ціна квитка до с. Мовчанівка – 22 гривні, до Києва – 60 гривень. Проект районної Програми щодо пільгового перевезення розробляється.

Довгий час в районі були проблеми з довозом пасажирів з райцентру до с. Пищики через с. Великополовецьке, до с. Руда через с. Безпечну, до с. Кам’яна Гребля через с. Золотуха, до с. Миньківці через с. Малі Лисовці. Райдержадміністрація довго не вирішувала це питання.

7 квітня цього року я оперативно зібрав комісію з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, яка розглянула це питання по суті, в якому рекомендувала райдержадміністрації забезпечити перевезення пасажирів за цими маршрутами з 10 квітня 2017 року.

В разі невиконання вимог комісія мала ініціювати скликання позачергової сесії районної ради для розгляду цього питання. Але з 10 квітня перевезення пасажирів за цими маршрутами поновили. Це яскравий приклад того, як районна рада може впливати на процеси в районі.

KV: На Вашу думку, районна адміністрація – важливий орган місцевої влади?

Василь Гриша: Районні адміністрації на районному рівні, я вважаю, вже себе віджили. Давно потрібно було підняти питання про те, щоб їхні повноваження перейшли до виконкомів. Люди частіше йдуть до райради і вимагають вирішення тих чи інших питань. Тому радам, крім відповідальності, треба дати засоби, якими можна вирішувати запити людей.

Я думаю, що це приведе до збалансованості в соціально-економічному та культурному розвитку території. Тоді і відповідальність буде більш персоніфікована і добір кадрів – якісніший. У нас за 7 останніх років уже 4 голови райдержадміністрації змінилось.

KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?

Василь Гриша: Ми працюємо разом. У стосунках з райдержадміністрацією інколи робочі конфлікти виникають. В першу чергу, це стосується якості підготовки питань, зокрема, програм для розгляду на сесіях районної ради. Ми їх повертаємо на доопрацювання. Даємо об’єктивну оцінку стану речей. Це не подобається.

Я вже називав серед проблем пасажирські перевезення. Також мають місце суперечності в пріоритетах фінансування тих чи інших галузей. Зокрема, на підвищення тарифних розрядів педагогічним працівникам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 974 від 14.12.2016 року з 1 березня 2017 року райдержадміністрація не бажала виділяти коштів, а лише на капітальні видатки. На засіданнях комісій я переконав депутатів, що це буде несправедливо, коли вчителі будуть отримувати підвищені тарифні розряди, а решта педагогічних працівників ні. Комісії, а потім сесія проголосували за це.

Звичайно, у райдержадміністрації були незадоволені цим. Але в цілому в наших стосунках перемагає здоровий глузд. І це головне.

KV: Чи є стабільність в роботі районної ради?

Василь Гриша: З самого початку, коли мене обрали, я всім сказав – у нас є одна партія – Сквирська. Більшість депутатів в районній раді люди досвідчені, мудрі. Ми працюємо в інтересах жителів району. І не має значення, від якої партії депутат.

Звісно, є декілька депутатів, які намагаються виносити політичні аспекти. Але більшість цього не сприймає.

9 червня засідала комісія з питань регламенту, законності і правопорядку, яка дала оцінку стану відвідування депутатами сесій, засідань постійних депутатських комісій. Ми підготували інформацію для комісії, яка об’єктивно висвітила цю проблему. Оприлюднили це на сайті райради та у газеті “Вісник Сквирщини”. Люди мають бачити кого обрали.

KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?

Василь Гриша: Співпраця є. Особливо з Департаментом капітального будівництва і ЖКГ. Як я вже казав, на співфінансуванні у нас 12 об’єктів інфраструктури в цьому році, це значний показник. Ми працюємо конструктивно.

Звісно, є проблеми, які не чують на обласному рівні. Але це – земельні питання, які вирішити може тільки Держгеокадастр.

KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?

Василь Гриша: Я маю достатній досвід роботи у владних структурах районного рівня: 7 років працював начальником Сквирського, згодом Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області, 3,5 роки – першим заступником голови Сквирської райдержадміністрації. Також я – депутат Сквирської районної ради 7 скликань.

Я прийшов, щоб у “машині” органів місцевого самоврядування відрегулювати всі зламані механізми і поставити їх на користь жителям району, навести елементарний порядок.

Коли у листопаді 2015 року я став головою ради, то дізнався, що на жодне приміщення, в тому числі районної ради, немає свідоцтва про власність, музей 10 років не працює, бо знаходиться в аварійному приміщенні, кінотеатр в м. Сквира не працює з 1990 року, немає пристойного приміщення РАЦС, залу урочистих подій, конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”, який я запровадив у 2007 році, не проводився.

Зараз уже 10 свідоцтв в роботі. Музей через 4 місяці моєї роботи одержав інше відремонтоване приміщення. Через 2 місяці відновили конкурс “Найкращий населений пункт з благоустрою та охорони громадського порядку”. В кінці 2016 року вже підвели підсумки і визначили кращих.

Я відновив також футбольну першість району. При мені вперше вшанували підприємців району. Виготовили проектно-кошторисну документацію для ремонту кінотеатру, в якому крім кінотеатру, має функціонувати зал урочистих подій, РАЦС, ЦНАП.

Підняв на порядок денний питання по газогонах, про які говорив раніше. Впритул ми зайнялись питаннями енергозбереження шкіл, медичних закладів, забезпечення населення питною водою. Допоміг інвесторам в спорудженні п’ятиповерхового житлового будинку в м. Сквира.

Моя мрія – повернути в район проект ЄС/ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, з яким ми працювали в 2010-х роках, який був цікавим не лише в тому, що вирішував конкретні проблеми жителів, а й тим, що сприяв розвитку самоорганізації громад. Після того, як президентом став Віктор Янукович, я пішов з органів влади у сільське господарство. Слідом за мною “пішов” з району і проект.

Та головна моя мета – продовжувати працювати на користь людям.

Джерело http://kievvlast.com.ua/text/vasil_grisha-_rajonn_admnstrac_vzhe_sebe_vdzhili53119.html

ПОДІЛИТИСЬ

НАПИСАТИ КОМЕНТАР (реєструватися не потрібно)