Полюби мене, я прошу…

402

Полюби мене, я прошу, усім серцем!
Не дивись, що я непоказна!
За любов я можу навіть вмерти!
Може, ти такого і не знав?
З давніх літ тебе я виглядала,
Бо надіялась, що ти таки прийдеш.
Мабуть, доля так пожартувала,
Вирішила, що мене ти проминеш.
Ти шукав, напевно, не знаходив.
Все не так і, певно, все не та,
Бо не знав, що є одна-єдина.
Я не грішна, але й не свята!
Просто я люблю і хочу бути поряд,
Планувати день і дихати разом.
Може, нам цього не зовсім треба,
Але вирішити це потрібно нам обом.
Не триматиму тебе і не заплачу,
Просто хочу чути відповідь твою.
Якщо я для тебе щось таки та значу,
Простягни до мене руку ти свою!
Час іде, а пауза все довша.
Руку не подав,мабуть, не подаси.
Зрозуміло стало якось усе зразу.
Очі все сказали:”Більше не проси!”
А чи мона випросить кохання?
Чи щасливою ти будеш в той момент?
Ні, я сильна, більше не піддамся!
Треба пережить, все знищено ущент!
Зранена душа ще хоче жити!
Сподіваюсь, жити і любить,
Але у любові нам не слід спішити,
Щоб високе почуття не погубить!

Автор Надія Юшко (Семенчук) https://ok.ru/profile/338340389527

ПОДІЛИТИСЬ

НАПИСАТИ КОМЕНТАР (реєструватися не потрібно)