Небесній сотні присвячується

141

Небесна сотня відліта у вирій,
Вже між хмаринками не видно її слід.
Між вами юні, зрілі і поважні дуже.
Хай буде світлим ваш політ!

Ваш шлях неначе спалах зірки серед неба,
Яка зуміла освітить й вказати шлях.
Ви показали, як любить і жити треба.
Цей подвиг збережемо у своїх серцях!

Бо як же можна геть забути слово,
Що кликало й вперед вело?
І як же можна не любити мову,
Що гріла серце, яке теж не підвело?

Я вірю: ви вмирали недаремно
І недаремно пролилася ваша кров.
В той день було нелегко і буремно,
А ви стояли, не здавались знов і знов!

Якщо на небі засвітилась зірка,
Я знаю, то засяяла чиясь душа.
Вона все бачить і за всім слідкує,
Бо знає: недаремно із землі пішла.

Хоч сумно і печально від такої втрати,
Небесна сотня ще б могла і жити, і любить.
Не раз , не два за ними ще заплачем,
Дай, Боже, в пам’яті їм довго жить!

Автор Надія Юшко (Семенчук) https://ok.ru/profile/338340389527

ПОДІЛИТИСЬ

НАПИСАТИ КОМЕНТАР (реєструватися не потрібно)