Зустріч з Володимиром Зельманом, американським лікарем і вченим, випускником Сквирської школи №1

Зустріч з Володимиром Зельманом, американським лікарем і вченим, випускником Сквирської школи №1

1255

16 вересня 2017 року у Сквирському ліцеї панували радісні передчуття. Адже готувалися до зустрічі з відомим у світі нейрохірургом, доктором медичних наук, академіком Володимиром Лазаровичем Зельманом, випускником Сквирської середньої школи №1 1953 року. І от він появився разом із своїм шкільним другом, однокласником, теж відомим у світі музикантом-піаністом Георгієм Михайловичем Поляком, який приїхав разом із дружиною, щоб відвідати рідну школу. Доля занесла їх далеко від рідного краю: один живе у Лос-Анжелесі (Каліфорнія, США), а другий – у Польщі. 

Насамперед гості зайшли у класне приміщення, в якому вони навчалися у 50-х роках (у класі було 35 учнів), сіли за шкільні парти, сфотографувалися. Приємні були відчуття і переживання.

А потім потрапили у музей історії навчального закладу, який недавно відзначав свій столітній ювілей. Гості були приємно вражені, що в музеї зберігаються матеріали про ті далекі роки. По-перше, в експозиційній частині музею – фото Зельмана В.Л., коли він вперше завітав до Сквири з Америки. А також папка про випускників 1953 року, де зберігаються усі списки трьох випускних класів. Володимир і Георгій навчалися у 10-А класі. Пригадали усіх своїх однокласників і ровесників, особливо тих, які стали відомими людьми, обравши різні професії. Це в першу чергу науковці: Полушкіна-Дем’янівська Людмила Семенівна, яка жила навпроти школи, потім довгий час працювала викладачем у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, доктор філологічних наук; Логвінський Марко Михайлович – доктор хімічних наук (живе в Росії), Вінничук Дмитро Тимофійович – доктор сільськогосподарських наук, Даус Євгеній Германович, що довгий час працював старшим науковим співробітником на Сквирській селекційно-дослідній станції. Сорока Світлана Миколаївна, дочка М.П.Сороки, працювала економістом у Запоріжжі, а потім у Київському облвиконкомі. З їхніх однокласників вийшли і письменники, зокрема відомий український поет Роберт Третьяков. Відомим у Сквирі лікарем-гінекологом  була їхня однокласниця   Луцька Жанна Андріївна, а Савченко Анатолій Сергійович – головним ветлікарем на Слободі. Не обминули випускники і професію педагога, серед яких можна назвати Койраха Боритса Юхимовича, що працював на Донеччині, Колибабу Настю Федорівну (в Горобіївці), Духнівську Надію Федосіївну (в Сквирському ПТУ), Лаврик Тамару Омелянівну, що працювала в Сквирі зав райвно, Задерій Лідію Харитонівну (в рідній школі), Омельченко Іван Акимович (працював директором Харківського технікуму зеленого будівництва). Серед інших випускників згадували Марценківського Романа (став інженером), Жарінську-Мельник Лідію Іванівну, що працювала бухгалтером у Сквирському райвно, Шварцбурга Лева Харитоновича, що піввіку присвятив розвитку спорту на Сквирщині, та ін.

Зельман В.Л. та Поляк Г.М. заповнили анкети у музеї, відзначивши у них віхи свого життя і те, чого вони досягли. Зельман В.Л. після закінчення Новосибірського медичного інституту, де він захистив кандидатську і докторську дисертації, виїхав у Америку, де довгий час працює у Лос-Анжелесі завідуючим кафедрою анестезіології і реаніматології в медичному інституті. Тут він став відомим на весь світ професором неврології, академіком Американської Академії наук, почесним професором більше 20 університетів світу, в тому числі й Національного медичного університету України ім. Богомольця, автором більше 300 наукових робіт і більше 600 лекцій, які читав у різних країнах світу. Його супроводжував кращий його друг з України, директор Інституту неврології Академії медичних наук України Віталій Іванович Цимбалюк.

Поляк Г.М. ще в школі залишив про себе добру пам’ять, адже вільно міг грати на будь-якому музичному інструменті. Сквиряни ще тоді захоплювались, як він майстерно грав на піаніно. Тому і поступив після школи у Київську консерваторію, яку успішно закінчив у 1967 році, а після аспірантури аж до 1991 року працював у ній викладачем (професором). У 1991 році переїхав у Польщу, де й до цього часу як піаніст займається концертною діяльністю.     Відвідали випускники і Сквирську центральну лікарню, яка тепер носить ім’я В.Л. Зельмана.

Автор статті: Цимбалюк В.І., завідуючий музею історії навчального закладу в Сквирському ліцеї

Джерело

Сквирський ліцей

Навчально-виховний комплекс “Сквирський ліцей – загальноосвітня школа І-ІІ ступенів” 17skvira_litcey@ukr.net +38 04568 5-26-32 вул. К.Лібкнехта, 63, м. Сквира, Київська область, Україна, 09000
ПОДІЛИТИСЬ

2 КОМЕНТАРІ

  1. Писав Т.Г.Шевченко-хай живуть жиди в Україні та шкоди не роблять.Але дивлячись на гройсманов вальцманов фірташів пінчуків коломойських рабиновичів вже немає такого оптимизму при приїздах їх одноплемінників так і дивись приїхали щось урвати з некровленої Украіни чи приміщення закритої школи після рехформи чи приміщення лікарні після закриття і відкриття платної для гоїв щоб останню шкуру на органи зняти .Тепер слідкуйте за руками гостей.

  2. З повагою відношусь до відомих людей. Та на жаль вони так і не завітали до школи №1, яку закінчували. Відвідали лише приміщення, яке тепер не належить навчальному закладу. Цікаво чи знамениті гості задались питанням де ж ділася їхня школа і чому так сталось? Чому вже понад 23 роки школа, яку закінчували десятки знаменитостей залишена напризволяще не маючи власної будівлі. Про школу №1 воліють забути, а її минулим користується новий заклад, місцевий ліцей. Як так могло статися?

НАПИСАТИ КОМЕНТАР (реєструватися не потрібно)