ЖІНОЧА ДРУЖБА

88

Старенькі постаті не поспішають,
Тримаючись за руки , просто йдуть.
Все посміхаються і щось оповідають.
Давно уже  їх подругами звуть.

Мабуть, тепер і не згадають,
Які обставини звели обох разом?
Та щирість , доброта й турбота
В роботі  і в житті їм знадобилася обом.

Вісімдесят минуло – і все разом :
В роботі, в місті й на вихідні.
А кажуть між жінками дружби не буває.
Можливо, й є,а може , все ж вони такі одні?

Ось припинились, сіли відпочити.
А сонце їх не гріє, а пече .
Поправили хустини одна одній.
Готові завжди на біду підставити плече.

А горе їх ще більше подружило,
Бо знають втрату серед найдорожчих.
Завжди привітні, щирі і терплячі.
І впевнені : у світі більше є людей хороших.

Стою , дивлюсь і  заздрю їхній дружбі,
Яка триває більше шість десятків літ.
Хай Бог додасть подругам сили і здоров’я,
Щоби могли радіти й радувати світ.

Тепер я впевнена, що дружба все ж існує
І між жінками – це не дивина!
Якщо серця живуть і б’ються у любові,
То буде жити  в світі зажди і вона!

 

Автор Надія Юшко (Семенчук)

ПОДІЛИТИСЬ

НАПИСАТИ КОМЕНТАР (реєструватися не потрібно)